Тема. Вплив іонізованого випромінювання на живі організми

Запрошую учнів взяти участь в уявних екскурсіях до дослідницьких центрів, екологічних станцій, пропоную переглянути фільм про Південно – Українську АЕС, фільм режисера Володимира Шевченка «Чорнобиль»…і показати вплив різноманітних факторів на живі організми.

В Україні питання забруднення навколишнього середовища і його охорони набули ще більшого значення після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Її наслідки згубні для життя і здоров’я українців. Незважаючи на те, що в Україні прийнято понад 100 природоохоронних законів, указів та угод, ситуація в природі не змінилась на краще. За даними ООН, сьогодні Україна знаходиться на 92 місці за рівнем соціально-економічного розвитку. І це становище має важливий вплив на природоохоронну діяльність в державі.

Еколог. З давніх-давен у тілі людини перебуває деяка кількість радіоактивних елементів, які постійно опромінюють її внутрішні органи. Це калій, тритій, вуглець, радій. Досить сказати, що в середньому в тілі чоловіка міститься 140 г радіоактивного калію, а в жінок його концентрація становить приблизно 2\3 від « чоловічої» норми. З віком кількість калію змінюється, досягаючи максимуму ( 150г) в 22 роки. Потім маса радіонуклідів зменшується до мінімального значення, яке для чоловіків становить приблизно 116 г. Останнім часом і зовнішній і внутрішній радіоактивний фон тіла людини значно змінився. Після 1954 р. , коли на земній кулі в широких масштабах почали випробувати атомну зброю, перелік вмісту радіоактивних елементів і біосфері і в тілі людини значно зріс. Так з’явилися: стронцій, цезій, плутоній, йод, криптон. Їх дія на живі організми зумовлена хімічними властивостями кожного елемента і видом випромінювання, що супроводить розпад кожної з цих речовин.

Лікар І. Дослідження показали, що ушкодження організмів, зумовлені впливом радіації, мають низку особливостей. По – перше глибокі порушення життєзабезпечувальних функцій організму викликає навіть невелика кількість поглинутої енергії. Пояснюється це тим, що енергія випромінювання влучає в особливо чутливу « мішень» - клітину. А найбільш чутливими до радіації є клітини, що швидко діляться. Так, першим відчуває радіацію кістковий мозок, унаслідок чого порушується процес кровотворення. По – друге, різні типи організмів мають різну чутливість до того чи іншого радіоактивного випромінювання. Найстійкішими, наприклад, є одноклітинні. По – третє, наслідки впливу однакової дози випромінювання залежать від віку організму.

Лікар ІІ. Перелічені вище особливості стосуються зовнішнього опромінення. Але для вищих тварин і людини є небезпечним й внутрішнє опромінення, адже радіонукліди в організм можуть потрапити з їжею. Деякі радіонукліди здатні вибірково накопичуватися в окремих органах. Наприклад, 30% йоду накопичуються у щитовидній залозі, маса якої становить лише 0,03% маси тіла людини. Радіоактивний йод, таким чином, усю свою енергію віддає невеликому об’єму тканини. Внутрішнє опромінення є тривалим: радіонуклід, який потрапив в організм, не відразу виводиться з нього, а зазнає низки радіоактивних перетворень усередині організму. Радіоактивне випромінювання, яке виникає при цьому, чинить руйнівну дію, йонізуючи молекули, й тим самим змінюючи їхню біохімічну активність.

1. Корисне використання радіоактивних ізотопів.

Вчитель. Як використовують радіоактивні ізотопи?

Археолог. Для визначення віку давніх предметів органічного походження ( дерева, деревного вугілля, тканин …) застосовують метод радіоактивного вуглецю. У рослинах завжди є β – радіоактивний ізотоп вуглецю ¹⁴С з періодом піврозпаду Т=5700 років. Невелика кількість його утворюється в атмосфері Землі з азоту під дією нейтронів. Останні виникають під дією ядерних реакцій, спричинені швидкими частинками, які надходять з космосу. Сполучаючись з киснем, цей вуглець утворює вуглекислий газ, який вбирають рослини, а через них і тварини. Один грам вуглецю деревини молодого лісу випромінює близько 15 β – частинок за секунду. Загиблий організм вже не поповнюється радіоактивним вуглецем. А кількість цього ізотопу, що був в організмі, внаслідок радіоактивності зменшується. Визначаючи процентний вміст радіоактивного вуглецю в органічних рештках, можна дізнатися про їх вік. (Додаток 4)

Використання дозиметрів.

Вчитель. Для контролю за опроміненням використовують дозиметри.

Виступ радіологів – технологів, демонстрація фото різних видів дозиметрів.

!!! Перегляд уривку фільму про Чорнобильську трагедію.

ІV. Усвідомлення досягнення мети.

Учитель. Чи актуальна дана тема сьогодні?

Учень. Сьогодні вивчення даної теми ми пов’язали з проблемою екології. Кожна людина повинна бути освічена в даних питаннях, бо від нас, людей, залежить, яким буде життя в майбутньому, чи збережемо ми все живе, що є на Землі. Міцні знання в даній області необхідні, щоб людина була впевнена за своє майбутнє та майбутнє потомків.

Тема. Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми

Спостерігаючи за навколишнім середовищем, мої учні зробили висновок, що біля нашої школи побудований небезпечний об’єкт – вежа для сотового зв’язку всього в декількох метрах. Поряд із школою розташований дитячий садок. Виникла ідея написання роботи на форум Юних шанувальників фізики та астрономії з теми «Вплив електромагнітних полів на живі організми».

…. Вплив електромагнітного випромінювання на імунну систему...

На теперішній час накопичено достатньо даних, що вказують на те, що при впливі електромагнітного поля порушуються процеси імуногенезу. Встановлено, що під впливом електромагнітного поля змінюється характер інфекційного процесу, виникають порушення білкового обміну, спостерігається зниження вмісту альбумінів і підвищення гамма-глобулінів в крові. Крім того, електромагнітне поле може виступати в якості алергену або пускового фактора, викликаючи важкі реакції у хворих алергіків при контакті з електромагнітним полем.