Четвер, 02.07.2020, 22:01
Вітаю Вас Гість | RSS

Творча майстерня вчителя

Меню сайту
Новини сайту
Надія школи
Працюємо і навчаєм
Ми навчаємося не для школи, а для життя. Сенека Молодший День, у який ви не дізналися для себе нічого нового, минув даремно. Н.С.Станіславський Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя. Сухомлинський В.
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Творча лабораторія » Робота з батьками

Учнівсько-батьківські збори "Батьки та діти"
16.02.2017, 11:21

Мета:

-  активізація батьків щодо участі у вихованні і навчанні учнів;

-  ознайомлення з психологічними віковими особливостями учнів;

-  визначення можливих шляхів уникнення проблем;

                                             



 

План зборів

1. Навчання - найважливіший обов’язок дітей.

2. Виступ психолога

3. Огляд знань учнів.

4. Вікові проблеми підлітків та шляхи їх вирішення.

5. Різне.



 

НАВЧАННЯ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОБОВЯЗОК ДІТЕЙ



 

Учитель

Ми всі хочемо, щоб наша дитина добре вчилася. Але чи може вона це? Чи не є наші вимоги завищеними? Від чого це залежить? Чи не занадто багато питань відразу? Давайте разом поміркуємо.

 Погляд батьків

Виступ голови батьківського комітету

Місків Т.В.: Одна з головних турбот батьків - це турбота про те, щоб діти вчилися, здобували широкі й різноманітні знання, а  також уміння й навички, необхідні для життя й для майбутньої спеціальності. Діти вчаться в школі, але їхні успіхи багато в чому залежать від батьків, від того, як вони організували підготовку дитини до школи, дали потрібний настрой з перших днів навчання.

        Навчання - це найважливіший обов'язок дітей. Батьки повинні проявляти інтерес до всіх деталей шкільного дня, до розповіді дитини про те, що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроках, що задали додому, як оцінили роботу учня. Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються, а які викликають труднощів у їхньої дитини, і можуть разом із учителями знайти вихід і допомогти йому. Батьки бачать, як діти ставляться до навчання. Дитяча лінь, неретельність і необов'язковість відразу ж впадають в око, і якщо вчасно не звернути уваги на систематичні недоробки при виконанні домашніх завдань, це може привести до відставання.

Батьки повинні помітити ослаблення активності дитини в навчанні й вчасно допомогти йому.

Син або дочка повинні добре засвоїти правило: «Роботі (справі) - час, потісі - година»; знати, що година відпочинку й розваги приходить тільки тоді, коли приготовлені уроки. Інакше дитина може витрачати час на комп'ютер, телепередачі, музику й т.д., а уроки залишати на потім. Іноді дитина бідує не тільки в контролі, але й у допомозі по виконанню домашнього завдання. Батьки повинні показати практичні прийоми його виконання: розібрати з дитиною умову завдання або вправи, допомогти в роботі над картою, підказати, як вивчити вірш, побадьорити учня, зміцнити його віру у свої сили, послухати його переказ тексту підручника, допомогти знайти відповіді на питання. Така робота не проходить даром, і в остаточному підсумку дитина опановує навичками навчальної праці.

Погляд учнів

Відверті вислови учнів

Учень.  Іноді навчання дається занадто легко. Тоді в нас з'являється поверхневе відношення до уроків, вони не додають до їх виконання досить зусиль. Важливо батькам вчасно помітити такі явища й виробляти в школяра працьовитість.

Не можна допускати, щоб ми виконували завдання тільки «від» й «до». Треба спонукувати нас розширювати свої знання, шукати відповіді не тільки в підручнику, але й в іншій літературі: довідниках, енциклопедіях, журналах і т.д.

Учень. Нам  також необхідні нормальні умови для занять.



 

Ми  повинні мати своє робоче місце, де можна готувити уроки, читати без перешкод, де на полках є  підручники й письмові приладдя. Крім того, нас  не слід звільняти від обов'язків але самообслуговуванню й праці в будинку. Цьому теж повинне бути час у режимі дня. Старші школярі повинні займатися уроками - від 2 до 3 годин на день.

Учень . Акуратність - це риса особистості, що виражається в любові до порядку, у ретельності, точності й старанності в справах, а також у зовнішній охайності.

Батьки повинні жадати нас дітей дбайливого відношення до навчальних посібників, устаткуванню, інструментам. Школярі вже самі можуть чистити одяг і взуття, пришивати ґудзики й вішалки, тримати в порядку свої книги й навчальні приналежності. Ці правила треба постійно нагадувати дітям, поки в них не виробляться стійкі навички й звички. Треба стежити, щоб діти не робили в підручниках позначки, щоб записи в зошиті й щоденнику були акуратні. Треба вселяти дітям, що акуратна людина успішніше впорається зі своїми обов'язками, з його рук вийдуть добротні речі, з такою людиною приємно навколишнім, від нього віє чистотою й охайністю.

Учень .“Лінощі, недбалість, бажання швидше звільнитися від тягара навчання – це небезпечні близнюки, матір’ю яких є вузькість, обмеженність духовного життя в роки дитинства, отроцтва і ранньої юності”, - писав В.Сухомлинський.



 

Перегляд відеофільму «Поради покращення навчання»

Погляд учителів

Вчитель. Придивіться і подумайте, чи працюють ващі діти в силу своїх природних задатків і можливостей. Деякі батьки допускають помилку, потураючи дітям ще й у виборі улюблених і неулюблених предметів.  Мовляв, тобі, сину, майбутньому лікарю чи податківцю, не обов’язково захоплюватися історією чи літературою.

До знань не можна ставитися так прагматично: пригодяться вони чи ні у майбутній роботі. Знання потрібні ще й для багатого, різнобічного духовного життя, не повязаного безпосередньо з працею. Не бійтесь того, що вашим дітям заважко вчитись. Адже небезпечніше, коли їм надто вже легко.

     Дуже добре коли батьки сприяють розвитку дітей. Хвилюються за розвиток пізнавальних здібностей учнів, розвиток кругозору дитини.

    Наші  учні беруть участь у конкурсах  різних рівнів. У нас у школі проходять предметні тижні, де учням пропонуються інтелектуальні ігри, тематичні пізнавальні лінійки, творчі заходи та завдання. (Учні розповідають в яких конкурсах вони брали участь у цьому році).

    Діти, чи необхідно читати художню літературу? Яку користь приносить читання? (…….розвивається кругозір, словниковий запас, зв’язне мовлення;

Якщо це програмовий твір, то це дає можливіть аналізувати текст, виконувати інші завдання з текстом, писати твори……).

  •  Яка твоя книга найулюбленіша?
  • Яких авторів твори ти читав?
  • Яку останню книгу ти прочитав?
  • Коли останній раз ходив до бібліотеки?



 

Погляд психолога. Виступ Міщанін Н.О.



 

Лекторій

Вікові проблеми підлітків та шляхи їх вирішення

Які ж вікові межі підліткового віку? Скільки років підлітку? Основним критерієм для періодів життя людини є не календарний вік, а анатомо-фізіологічні зміни в організмі. Статеве дозрівання визначає межі підліткового періоду. Це супроводжується раптовим збільшенням зросту, змужнінням організму, розвитком вторинних статевих ознак.

         Підлітковий вік – складний і багато в чому суперечливий період життя дитини. Різкі фізіологічні та психологічні зміни особливо впадають в очі батькам та педагогам. Підлітковий вік – період кризи в розвитку особистості дитини.

         Особливості особистості підлітка можна досить точно охарактеризувати двома словами – прагнення до самостійності. Воно накладає відбиток на всі сторони особистості, поведінку та відчуття. Восьмикласники знаходяться третьому етапі розвитку самостійності: «Намагаюся бути самостійним, хоча не дуже вмію». Даний етап супроводжується наступними моментами:

  1. Є своя думка, не завжди правильна.
  2. Вважає свою думку достеменно правильною.
  3. Не рахується з думкою батьків.
  4. Чинить так, як хоче.
  5. Є прагнення спробувати все, що роблять його однолітки та дорослі (покурити, спробувати алкоголь і так далі).
  6. Вважає, що він все може і з ним нічого не станеться (не піклується про власну безпеку).

Для успішного проходження і оптимізації розвитку самостійності дитини батькам необхідно:

  • Аргументувати заборони;

* Обговорювати: якщо ти вчиниш так, то які будуть наслідки (зіпсуєш своє здоров’я, можеш потрапити в погану компанію, з тобою може трапитися щось лихе тощо);

* Рахуватися з думкою підлітка (інакше він не навчиться зважати на вашу думку);

* Не вважати свою позицію на 100% правильною;

* Підтримувати підлітка, хвалити (можливо навіть не зовсім заслужено, для підвищення його впевненості в собі);

* Не лаяти його друзів або тих, з ким він зустрічається (марно, викличете лише заперечення і негатив), хіба що тих, з ким він вже розлучився або посварився;

  • У суперечках намагайтеся домовитися.

Отже, підліток не дитини, але в той же час він ще й не дорослий. Він не терпить обмежень своєї самостійності, нерідко проявляє різко негативне ставлення до вимог дорослих. Найчастіше конфлікти підлітка з дорослими виникають в тих сім’ях, де батьки не помічають дорослішання сина або доньки, продовжуючи ставитися до них як до «маленьких».

     У 13 років з’являється інтерес до власного життя, до якостей своєї особистості. Цей інтерес значно зростає в юнацькому віці. Спочатку думки підлітка про себе в значній мірі повторюють думки про нього інших людей. На питання «Звідки ти знаєш про риси своєї вдачі?» підлітки прямо відповідають, що вони знають про свої якості від батьків, вчителів, товаришів. І тільки згодом починають помічати їх самі. Але вони починають оцінювати інших людей раніше, ніж самих себе.

В оцінці інших підлітки часто допускають деяку квапливість та категоричність. Так, вони часто оцінюють людей за їхніми окремими вчинками або якостями, поширюючи цю оцінку на особу в цілому.  В результаті у багатьох випадках постає помилкова думка про достоїнства людини, її позитивні та негативні якості. Думки підлітків не завжди бувають об’єктивними. Наприклад, вони говорять про грубість або скритність товаришів, не помічаючи цих якостей за собою. Далеко не всі підлітки самокритичні, відрізняються умінням чесно і відкрито визнавати свої помилки.

У 13-14 років те, що було коштовне, знецінюється, з’являються нові кумири, підліток перестає прямо копіювати дорослих, взаємини з батьками та дорослими часто носять характер протесту. У цьому віці дуже вірогідне «зараження» фанатизмом, оскільки підлітки тягнуться до всього незвичайного, часто захоплюються неформальними течіями. Підліток чутливий до оцінки оточуючих. Звідси відомі вразливість та коливання настрою. Зовні криза підліткового віку виявляється в грубості, скритності поведінки, прагненні чинити наперекір вимогам та бажанню дорослих, ігноруванні зауважень, відходу від звичайної сфери спілкування.

У підлітка часто виникає безпідставне відчуття тривоги, вагається самооцінка, він стає вразливим, конфліктним, може впадати в депресію. Підліток схильний вважати себе або генієм, або нікчемою. Будь-яка дрібниця здатна в корені змінити ставлення підлітка до себе. У власних очах він повинен бути дуже розумним, гарним, сміливим тощо. Якщо ж підліток змушений визнати, що щось не так, його думка про себе падає за усіма пунктами, правда, саме така суперечлива самооцінка є основою для розвитку у нього нових, дорослих, критеріїв особистісного розвитку. Оскільки самооцінка підлітків суперечлива, тому в їхній поведінці можуть виникати невмотивовані вчинки. Підлітки більше за інші вікові групи страждають від нестабільності соціальної, економічної та моральної обстановки в країні, втративши сьогодні необхідну орієнтацію в цінностях та ідеалах – старі ідеали зруйновано, нові ще не створено. У той же час перебудова відношення підлітка до себе впливає не лише на його емоційне самопочуття, але й на розвиток його творчих здібностей, задоволеність життям взагалі.

Для підлітка характерна різноманітність інтересів, що за умов правильного виховання може зробити серйозний вплив на розвиток його здібностей і нахилів. Знання підлітка поглиблюються, він починає вивчати наукові дисципліни, у нього з’являється підвищений інтерес до окремих предметів. Проте це спостерігається не у всіх підлітків. Особливості багатьох восьмикласників виявляються у зверхньому ставленні до навчання, погана успішність: всіляко уникаючи виконувати будь-які обов’язки та доручення по господарству, готувати домашні завдання, а в окремих випадках навіть відвідувати школу. Таким чином навчання в цей час відходить на другий план.

У підлітковому віці загострений страх уславитися слабким, несамостійним, маленьким. Щоб показати свою самостійність, підліток нерідко проявляє впертість і грубість, хоча він і може усвідомити, що був не правий. Випадковий успіх або похвала з боку дорослих може привести підлітка до переоцінки себе, до зайвої самовпевненості та зарозумілості. Навіть тимчасова, випадкова невдача може викликати зневіру в своїх силах, розвинути відчуття невпевненості, боязкості, сором’язливості. Тому потрібен особливий такт з боку батьків та вчителів при спілкуванні з підлітками.



 

Категорія: Робота з батьками | Додав: hraisa660404metaua | Теги: підлітковий вік
Переглядів: 492 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Народження сайту
11 лютого 2017 року
Моя Батьківщина
flag-ukrainy-animatsionnaya-kartinka-0015 Моя Україно прекрасна, пісень і волі сторона. Олександр Олесь
Щорічні конкурси
Вхід на сайт
Пошук