Вівторок, 14.07.2020, 11:12
Вітаю Вас Гість | RSS

Творча майстерня вчителя

Меню сайту
Новини сайту
Надія школи
Працюємо і навчаєм
Ми навчаємося не для школи, а для життя. Сенека Молодший День, у який ви не дізналися для себе нічого нового, минув даремно. Н.С.Станіславський Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя. Сухомлинський В.
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Творча лабораторія » Виховна робота

Виховна година "Земля мого дитинства"
16.02.2017, 11:34


 

Мета: залучити учнів до вивчення духовної спадщини свого народу, зацікавити дітей дослыдженням історії свого рідного села, його традицій, звичаїв; сприяти зміцненню добрих стосунків у родинах учнів; виховувати любов до рідного краю, отчого дому; прагнення дбати про добробут своєї рідної землі.

Обладнання: мультимедійна дошка, комп’ютер;

виставка зібраного історичного матеріалу про село.


 

Хід свята:

Відео «Моє рідне село»

Епіграф

Люблю село й це серцем відчуваю,

Не сумніваюсь в цьому ні на мить.

І в відповідь я вас вже запитаю:

Невже ж його ще можна не любити.

Т. Кравчук

Тихо звучить музика

Учениця.

Люблю село.

Спитаєте за що? Й сама не знаю.

Люблю його я дуже, та й усе.

Можливо що над ним веселка грає,

Що квітнуть вишні.

Й лан дзвінкий росте.

Люблю, напевне, за солодку воду,

За спів пташок, за голубу блакить,

За простоту і доброту народу,

Що без труда і дня не може жить.

За радість спілкування із землею.

За день погожий й весняну грозу,

За вранішнєє сонце над ріллею,

За кришталеву на траві росу.

Люблю його й це серцем відчуваю,

Не сумніваюсь в цьому ні на мить.

І в відповідь я вас вже запитаю:

Невже ж його ще можна не любить?


 

Учитель, три учні класу виходять в центр сцени

  • Садками квітчана до річки горнеться моя Баратівка, моє село, яке так любляють мої земляки.
  • Я щаслива, що народилася і живу в такому мальовничому селі – Романо-Булгаково.
  • У своїй Єлизаветівці я знаю кожен куточок, кожну стежину, свою рідну вулицю.


 

Презентація «Про село»


 

Учениця:

Пахне рідне село тишиною лугів,

І роздоллям небес, і піснями гаїв,

І полями, де сонячне світить чоло.

І хлібом, і цвітом, і прадідом – дідом

Пахне рідне село, моє рідне село.

Будить рідне село і зорю, і росу.

Я любов до землі все життя пронесу,

Все, що бачу навкруг, все в мені проросло.

І хлібом, і цвітом, і прадідом – дідом

Пахне рідне село, моє рідне село.


 

Учитель: Дитинства світ… Земля дитинства… Які чудові, теплі слова… Говориш їх і уявляєш батьківський дім, чуєш колискову, яку співає матуся. Немає в житті нічого більш важливого та близького, чим земля батьків – рідний край.

І сьогодні ми зібралися дружною родиною на свято де пролунують теплі слова про родину, рідний край - село, де ви народилися, де проходять роки вашого дитинства.

З чого починається Батьківщина?

Учениця:

Рідний край! Починається він із батьківського порога, стежини до хати, що ніжно стелеться в садочку. Для кожної людини найдорожчий той край , де вона народилася, звідки пішла у світ. Людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місця, де вона народилася, де минуло її дитинство.

Учениця: Рідний край! Це та стежина, якою вранці я йду до школи. Це вулиці і будинки мого рідного села, це голубе плесо ставків, і всі ті кущики та дерева, що разом зі мною співають пісню мого дитинства.

Учениця: Рідна земля! Рідне село! Вони зігрівають душу кожного із нас. Це тепло проникає глибоко до серця. І де б ми не були, манить до себе, кличе з далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, немає нічого кращого на світі за побачення зі знайомими вулицями, батьківською хатою, рідним селом.


 

Учитель: Наша рідна земля – наша гордість, і кожен із нас несе цю гордість по життю. А якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава Україна.

А яке місце у вашому селі найкраще для вас? Чим ви особливо пишаєтесь?

(Відповіді учнів)


 

Учитель: протягом двох тижнів ви працювали над своїм власним проектом «Земля мого дитинства», кожен з вас готував власну сторінку проекту. Робив відкриття для себе, знайомився з цікавими фактами.

Пригадаємо запропоновані теми:

І. «Історія мого села »

ІІ. «Відомі люди, що творили історію села»

ІІІ. «Я і моя родина».


 

І сторінка проекту «Історія мого села »

Ведуча І.

Наше життя почалося не зараз, не сьогодні воно й закінчиться. Багато століть створювалася історія. Великі люди – учені й воїни, герої й мудреці – по краплинах робили його таким, яким воно дісталося нам.

Ведучий ІІ.

Пам’ять про наших предків становить головне багатство нашої душі. Адже для того, щоб ми зараз жили й були такими, які ми є, багато поколінь людей створювали наше суспільство, робили життя таким, яким побачили його ми.

Ведуча.

Моє село… Багате, щасливе, уквітчане, але чи завжди воно було таким? Чи завжди на обличчях його жителів грала весела усмішка і променилися радісні очі? Зараз ми спробуємо перенестись у ті часи, коли на пустинних землях з‘явилась наша Баратівка.


 

Презентація «Історія села Баратівка»

Походження назви Романово – Булгаково

Походження назви села Єлизаветівка

Ведуча І.

Саме минулі покоління створили нас теперішніх, підняли наші думки й почуття до вершин людської мудрості. Тому ми завжди повинні зберігати у своїй пам’яті слід тої людської краси, той вогонь, що вони передали нам, а ми передамо нашим нащадкам.

Ведучий ІІ.

Ми всі в боргу перед минулим і майбутнім. Але відповідальності не буває без пам’яті про минуле, без причетності до подій.


 


 


 


 


 

ІІ сторінка проекту «Відомі люди, що творили історію села»

Село моє рідне,

Мій край дорогий,

Знайомі з дитинства стежини.

Де в росах кришталь,

Де пісок золотий,

Де в небі безмежні хмаринки.


 

Село моє рідне,

Колиска моя,

Нас доля звязала з тобою.

Ти – берег життя,

Ти – ранкова зоря,

Ти – пташка, що мчить над водою.


 

Село моє рідне.

Заквітчаний рай.

Укритеє щастям казковим.

Далеко летить

Нехай пісня твоя.

Барвистим шляхом веселковим.

  • І.

На нас лежить відповідальність за наше минуле, яке ми не повинні забувати.

  • ІІ.

У нас самих – пряме продовження моральних, культурних, історичних цінностей дідів і прадідів. Память про минуле живе у спогадах, художніх творах, пожовклих фото, а також у назвах міст, вулиць, пам’ятниках, споруджених на честь визначних подій і осіб.

Ведуча І.

Людська пам'ять зберігає імена тих, хто прославив свою рідну землю у поетичних рядках, хто в її ім’я здійснював великі відкриття, захищав її від ворогів у роки лихоліття; боровся і гинув на чужій землі, щоб вороги не прийшли на його рідну землю.

Ведучий ІІ.

Іменами наших односельців названі вулиці с. Баратівка.

Центральна вулиця імені Агеєнка Олександра Павловича – офіцера, морського льотчика, що хоробро бився на фронтах Великої Вітчизняної війни та загинув у боротьбі з ворогами.

Вулицю Південну, на якій довгий час проживали батьки Діденка Сергія Владиславовича – учасника війни в Афганістані, загинув, названо на його честь. Тепер це вулиця Сергія Діденка.

Ведуча І.

Хочеться назвати воїнів, що повернулися до рідного села, до мирної праці з фронтових доріг Великої Вітчизняної:

Агеєнко Георгій Михайлович

Барков Микола Васильович

Бондаренко Павло Юхимович

Бондаренко Петро Павлович

Воробйов Микола Григорович

Єжкун Семен Федорович

Жеребченко Дмитро Нестерович

Жуков Василь Григорович

Ісаєв Павло Федорович

Омельницький Іван Іванович

Пащенко Микола Кузьмич

Соловей Євген Євстафійович

Ведучий ІІ.

Гладких Тимофій Михайлович, 1917 року народження, старшина 1-ї статті, командир глісера. Брав участь у бойових діях з червня 1941 року по травень 1945 року.

Ведучий І. Глух Іван Олексійович, 1922 року народження, рядовий, стрілець. Перебував у діючій армії з серпня 1944 р. по травень 1945 р. брав участь у визволенні Чехословатчини.

Ведучий ІІ. Дорошенко Василь Іванович, 1921 р. народження, старшина. Перебував у діючій армії з грудня 1941 року по травень 1945 року. Брав участь у визволенні Ростова, Луганська, Кривого Рога, Нового Бугу, Одеси, Білорусії, Польщі.

Ведучий І. Як не назвати відомих в районі працівників сільського господарства:

Атрошенка Олександра Трохимовича

Лопатньова Володимира Михайловича

Врублевського Миколу Степановича

Боброва Григорія Стефановича

Проценка Івана Андрійовича

Ведренко Галину Степанівну

Котенко Галину

Ведучий ІІ. Молоде покоління села виховував талановитий учительський колектив під керівництвом директора школи Шакалової Віри Максимівни та заступника директора Агеєнко Лідії Лукянівни.

Ведучий І. Ми гордимося досягненнями журналіста Карпенка Віталія Опанасовича.

Ведуча І. Дякуємо за увагу та турботу медичним працівникам: Голдун Анні Антонівні та Коломоєць Людмилі Василівні.


 

Виступи учнів (відомі люди Ромоново-Булгаково та Єлизаветівки)


 


 


 


 

Учитель.

Не можна перелічити імена усіх жителів, хто наполегливою працею піднімали наші села. Низький їм уклін і шана.

Є в наших селах багато мальовничих вулиць відомих своєю красою природи, затишними оселями. Давайте назвемо їх.


 

Виступи учнів (назви вулиць)


 

А ще в нас є багато працьовитих та талановитих людей.

Танець.

Учитель. Я дуже пишаюся вами, вашому прагненню прославити рідну землю. Слухаючи ваші розповіді, ми не лише ніби опинилися на вашій «малій» батьківщині, а й отримали запрошення на гостину. Та реалії сьогодення нагадують нам про те, що рідний край – це не тільки красоти природи, це також проблеми та біль рідної землі.


 

Учитель. Тож яке воно – сучасне село? Які проблеми сучасного села потребують свого вирішення?


 

Проблеми села


 

Учитель. Ви молодці, бо дійсно не байдужі до долі «малої» Батьківщини. Саме небайдужість є однією з вирішальних рис патріота. На вашу думку, чи в силах сучасна молодь змінити на краще становище на селі та взагалі в країні? Яким ви хотіли бачити майбутнє своєї «малої» Батьківщини?

ДЕРЕВО БАЖАНЬ

(Думка учня)

Твори учнів про своє село

Про Баратівку

Моє село – найкраще в світі. Я думаю, що ніде немає таких безкрайніх полів, якими навколо оточене моє село, таких прекрасних, старих і могутніх садів, що знаходяться на окраїнах села, такого чистого, безхмарного неба, як над моєю «маленькою» Батьківщиною. Це найсвятіше у світі місце для мене – батьківська земля. Немає такої точки на Землі, яка замінила б мені моє село. Воно – найбільша відрада для душі, і я сподіваюсь, що для кожного, де б ви не жили і куди б вас не закинуло життя, та ваша «маленька» Батьківщина залишиться найдорожчим місцем на планеті.

Про Єлизаветівку

Моє село – найкраще. Я мешкаю в мальовничому куточку під назвою Єлизаветівка. В ньому живуть найпривітніші люди. А яка чудова, дивовижна природа в нашому селі!!! Буває, ідеш і милуєшся чудовою, незрівняною його красою.

Часів не вибирають, у них живуть і помирають. Наші земляки також не вибирають часів і їхні долі складаються по різному. Життя їх розкидало у різні куточки, але чуйним серцем і своїми думками вони залишаються з рідним селом. Але з’явиться вільна хвилина - линуть, спішать до рідного порогу. ….

Я дуже пишаюся своїм селом і сміливо можу назвати його найкращим.


 

Про Романово - Булгаково


 

З великим болем і хвилюванням дивлюся я на мою рідну домівку – рідне село. Я з болем у серці дивлюся на покинуті будинки, їх пусті вікна. На місці деяких будинків – руїни, які, немов рани, постійно нагадують про біль рідної землі.

Мене дуже турбує те, що моя «мала» Батьківщина поступово зникає з землі.

У нашому селі є дитячий садочок, клуб, магазин. А ще є багато чудових людей, що підтримують свої оселі, допомагають один одному у скрутну хвилину та радіють за успіхи односельців.

Я дуже люблю моє рідне село, хочу побачити свою Батьківщину квітучою та успішною. Я мрію приїхати через кілька років і зробити все можливе для піднесення мого села.


 

Відео «Село моє рідне»

Сьогодні на святі присутня завідуюча сільською бібліотекою Місків Т.В. Яка розповість вам про свою роботу, про матеріали зібрані в бібліотеці по національному вихованню.

Виступ сільського бібліотекаря.


 

ІІІ сторінка проекту «Я і моя родина».

Учень. Рідна домівка – вона є у кожного з нас. Вона найкраща, найтепліша, і як би сумно нам не було, ми знаємо, що є місце де нас завжди чекають і люблять. Місце де допоможуть.

У кожного з нас є своя родина. Родовід – історія поколінь вашого роду. Є народна мудрість «Хто не знав ізмалку діді, той добра не звідав». А чи знаєте ви свій родовід?

(виступ учнів)

Учень. Родина – це не тільки родичі. Родина - це і наш клас і школа, увесь український народ, наша Батьківщина.


 

Учитель. Послухайте оповідання Василя Сухомлинського «Мені захотілося додому». Складіть закінчення оповідання.

(учням допомагають батьки)


 

Пісня «Нехай квітує Україна»


 


 


 


 


 


 


 

Заключне слово

Учитель. Я сьогодні переконалася, що ви виростите справжніми синами й доньками рідної матері - України, не залишите її в біді, допоможете піднятись, розквітнути, щоб із гордістю і ви, і ваші діти могли сказати: «Ми – із Баратівки, я – із Ромоново - Булгаково, я – із Єлизаветівки, ми – українці». Своє життя ви присвятите рідному краю, щоб вам не було соромно повертатись додому й бачити пусті вікна покинутих домівок.


 

Завжди пам`ятайте традиції й історію рідного краю. У складну годину і в радості повертайтеся на батьківській поріг, міцно станьте на рідну землю, а вона віддасть вам твердиню духу, потребу життя, глибину віри. Пам`ятайте заповідь: любіть свій рідний край, дбайте про його розвиток і не кидайте рідної землі.


 

Пісня у виконанні учнів «Я бажаю вам добра»

Категорія: Виховна робота | Додав: hraisa660404metaua
Переглядів: 1052 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Народження сайту
11 лютого 2017 року
Моя Батьківщина
flag-ukrainy-animatsionnaya-kartinka-0015 Моя Україно прекрасна, пісень і волі сторона. Олександр Олесь
Щорічні конкурси
Вхід на сайт
Пошук