Удосконалення навчально-матеріальної бази загальноосвітньої школи — це одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Навчальне устаткування стало невід'ємною частиною уроку. Робота з ним для учнів — це джерело нових знань і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства, необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як свідчить практика, істотно підвищують ефективність навчання.

   Дослід як метод пізнання, вид пізнавальної діяльності суб’єкта охоплює такі структурні компоненти:

1. Осмислення власне предметних цілей досліду. Актуалізація знань про об'єкт, з яким проводиться дослід.

2. Планування досліду:

   а) визначення практичних дій, їх послідовності;

   б) вибір обладнання (приладів і матеріалів).

3. Виконання досліду:

   а) виконання практичних дій у необхідній послідовності;

   б) цілеспрямоване спостереження за об’єктом (змінами, які відбуваються,  

       результатами змін) під час досліду;

   в) усвідомлення результатів спостереження;

   г) самоконтроль за процесом досліду.

4. Осмислення результатів досліду:

   а) узагальнення фактів;

   б) установлення взаємозв'язків;

   в) фіксація наслідків досліду (усно, письмово, графічно).

5. Закріплення результатів проведення досліду: знання цілей, власне предметних результатів, способів практичних  дій та їх необхідної послідовності, приладів і матеріалів для виконання досліду та відповідних умінь.

   Я розумію значення дослідів у навчанні учнів природознавству, прагну систематично використовувати  їх на уроці. Найчастіше використовую при вивченні розділів «Тіла, речовини та явища навколо нас», «Земля – планета Сонячної системи»,  а саме під час вивчення будови речовини, фізичних явищ, властивостей повітря, води, складу ґрунту. При вивченні рослин  запланувала проведення дослідів учнями на уроці та самостійно вдома. Практичну роботу організовуюю за інструкцією.

   Щоб не виникало труднощів під час організації дослідів у процесі вивчення учнями рослин, необхідно вибрати доступний об’єкт для досліду школярів, передбачити його тривалість. Діти самостійно пророщують зерно пшениці, квасолі, ведуть щоденник спостереження за рослинами.

Необхідно приділяти увагу  спостереженню за ростом рослин у класі, на уроках. Тому, що при виконанні домашнього експерименту,  учні відчувають труднощі в описі явищ природи; не можуть назвати ознаки; не можуть встановити зв’язки між об’єктами природи.  І тому я приділяю багато уваги на мисленеву діяльность школярів, що безпосередньо пов’язана із процесом засвоєння знань. Учні самостійно вирощують квіти у класі (садять рослину, поливають, спушують грунт, підживлюють, слідкують за температурним режимом, освітленістю; або доглядають за рослиною принесеною з дому.

    Зазначаю, що на уроках  організовую роботу, спрямовану на осмислення учнями об’єкта і цілей (результатів) досліду і спостереження, а не просто пропоную учням поспостерігати навколишню природу, не вказавши чітко, що і як спостерігати.  Практичні дії виступають необхідною умовою отримання знань про об'єкт.

    Досліди у навчальному процесі можуть виконувати дві функції — демонстраційно-ілюстративну і дослідницьку. У першому випадку вони виступають зазвичай засобом закріплення раніше засвоєних учнями знань, умінь і навичок. В іншому разі досліди виступають засобом здобуття нових знань учнями. Це — дослідницька функція.

   Досліди можуть  бути джерелом живого споглядання, підставою для абстрактного мислення і критерієм істинності суджень учителя і учнів, що висловлюються на уроках. І дійсно, дослід визначає зв'язок між явищами.

    Більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на основі дослідів.

  Так, щоб з’ясувати, яке значення води для життя рослин, проводиться дослід: одну рослину поливають, а іншу — тимчасово ні. Спостереження ведеться за кольором листя, стебла (якісні ознаки), вимірюється висота рослини під час досліду (кількісна ознака), порівнюються відповідні характеристики обох рослин. Відмінність пояснюється відсутністю води, тобто визначається умова росту рослин. За допомогою дослідів визначаються і наслідки, до яких призводить зміна умов існування об'єкта (наприклад, зміна умов життя рослини: кількість світла, тепла, води тощо), а також причини, тобто умови, за яких виникає відомий наслідок.

    Проведення дослідів має важливе навчальне й виховне значення. Вони дають можливість виховувати у дітей дослідницький підхід у здобуванні знань, збуджувати у них інтерес до природи. Учні набувають умінь і навичок користуватися нескладним лабораторним обладнанням, а головне — спостерігати явища, розкривати причини, які викликали їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз і синтез. Під керівництвом учителя вони вчаться виділяти істотні ознаки предметів, установлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Постановка досліду збуджує інтерес учнів, розвиває їх спостережливість і мислення.

   Дуже важливо, щоб учитель правильно керував спостереженнями дітей, їхнім мисленням, щоб учні самостійно дійшли до потрібних висновків. Наприклад, запитанням «Що ви спостерігаєте?» — учитель спрямовує увагу дітей на певне місце приладу, на хід процесу; «Чому це відбувається?» — примушує шукати пояснення причинності явища; «Який висновок із цього можна зробити?» — спонукає до мислення, розкриває суттєві ознаки; «Де можна спостерігати подібне явище у природі?» — привчає дітей зіставляти свої спостереження з процесами явищ природи. Учитель допомагає учням правильно сформулювати висновки, зробити узагальнення. Досліди проводять у такому темпі, щоб діти змогли запам'ятати всі етапи роботи, пояснити послідовність спостережуваного явища, кінцеві наслідки роботи.

 Необхідно знать!

   Демонстрація досліду проводиться у класі перед усіма учнями найчастіше вчителем. Демонстрування дослідів на уроках природознавства проводиться у таких випадках:

● коли потрібно пояснити явище, яке незручно спостерігати у природі, виробничий процес, ознайомити учнів із найпростішими законами природи;

● коли досліди складні для самостійного виконання учнями;

● коли досліди небезпечні.

Необхідно дотримуватися інструктажу з техніки безпеки!

Скористайтеся порадами.

1. Усвідомлення учнями мети й питань, які треба з’ясувати, ставлячи дослід. Тільки тоді вони свідомо поставляться до експерименту. Для цього вчитель проводить вступну бесіду, у ході якої і доводить дітям необхідність постановки досліду.

2. Чітка, повна інструкція з техніки виконання досліду. Ця інструкція може бути дана вчителем в усній формі, записана на дошці або наведена у підручнику. У деяких випадках учитель може попросити дітей переказати дану їм інструкцію.

3. Контроль вчителем за ходом проведення досліду, необхідна корекція дій школярів, діагностика сприймаючого. Учитель слідкує, щоб діти самостійно виконували інструкцію, при необхідності допомагає.

4. Самостійність висновків дітей за результатами досліду.

5. Зв'язок результатів досліду з процесами у природі, життям людини.

Учні проводять різноманітні природознавчі досліди, які є початком більш серйозних дослідів із хімії, біології, фізики. Учитель ставить перед дітьми проблему і звертає їхню увагу на обладнання, яке стоїть на партах. За допомогою вчителя школярі визначають предмет дослідження, формулюють його мету і завдання, дають йому назву і висувають припущення, яке може підтвердитися у ході дослідження, а може і не підтвердитися. Припущення полягає в тому, яким діти уявляють собі результат дослідження.

Досліди з теми «Властивості води. Вода розчинник»

   Розпочати урок можна зацікавлюючи дітей та поставивши проблемні запитання.

Продемонструвати фото веселки.

• Чому спостерігається дане явище?

Роздати учням мильний розчин та кільця зроблені з дротини. Запропонувати  пустити мильні бульбашки.

• Чому можливо спостерігати дане явище? Поясніть суть побаченого.

Запросити учнів дослідити властивості води.

Дослід 1. Переливання води з однієї склянки в іншу.

- Що відбулося з водою?

- Яку властивість ви виявили?

Висновок: вода текуча, знаходиться у рідкому стані.

Дослід 2. Діти пробують воду на смак (з домашньої склянки).

- Яка речовина на смак ?

Висновок: речовина не має смаку.

 Дослід 3

● Візьміть склянку з водою.

● Опустіть у неї ложку.

- Чи видно її?

Висновок: речовина є прозорою.

 Дослід 4. Визначення кольору води за допомогою кольорових смужок.

- Чи має вода колір?

Висновок: вода — безбарвна.

 Дослід 5

   Перед нами рідина невідомого походження. Вона може бути з різким, неприємним запахом. Необхідно нюхати невідому рідину, дотримуючись запобіжних заходів й безпеки.

   Прозора посудина знаходиться на деякій відстані, рукою роблять хвилеподібні рухи (ніби «підганяючи» до себе воду над посудиною поступово, при необхідності наближаючи посудину).

- Чи вода має запах?

Висновок: речовина не має запаху.

 Дослід 6

Учитель наливає ту саму воду в посудини різної форми.

- Чи має вода власну форму, чи вона приймає форму посудини?

Висновок: вода не має форми.

 Дослід 7

Вода — розчинник.

● У домашню склянку — цукор, у хімічні склянки — крейда, пісок. (Розмішати.)

- Чи бачимо ми тепер цукор?

- Що відбулося?

● Спробуйте на смак. Який смак став у води?

Висновок: вода — розчинник.

- Чи всі речовини розчинилися?

- Що відбулося з речовинами, які розчинилися?

Дуже корисно демонструвати цікаві досліди.

Дослід 1. Накапаємо за допомогою піпетки по одній  краплі води на роздані заздалегідь шматочки целофанові плівки.

• Чому вода не розтікається?

   Піднімемо плівку над будь –яким текстом чи ілюстрацією. Спостерігаємо через краплю води збільшення предметів. Звертаємо увагу учнів, що ми самостійно створили  лінзу.

Дослід 2. Змочемо два скельця водою.

• Що спостерігаємо? Чому не можемо роз’єднати скельця?

Дослід 3.Накриємо склянку марлею складеною в 3-4 рази, закріпимо марлю  гумововим кільцем. Нальємо воду у склянку. Перевернемо склянку, вода не виливається. Чому?

   Підводимо підсумок уроку, повторюємо властивості води, що учні побачили на дослідах та пояснюємо цікаві досліди, а також відповідаємо на проблемні запитання поставлені на початку уроку. Звертаємо увагу на явище дисперсії та поверхневий натяг,  запрошуючи учнів до вивчення фізики у 7 класі.