ЗНО з фізики: особливості тесту 2017 року

Тест зовнішнього незалежного оцінювання з фізики у 2017 році складається із завдань трьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності («логічні пари»), завдань відкритої форми із короткою відповіддю структурованого і неструктурованого типу.

Загальна кількість завдань тесту з фізики – 34, на виконання яких учасникам буде відведено 180 хвилин.

За вибором випускника результат виконання завдань сертифікаційної роботи може бути зарахований як державна підсумкова атестація з фізики.

Максимальна кількість тестових балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи, - 56.

ФОРМИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання складається з основи та чотирьох варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

Тест містить 20 завдань цієї форми (№1-20), що будуть оцінені в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Завдання на встановлення відповідності. Завдання складається з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання встановив відповідність і зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

Тест містить 4 завдання цієї форми (№21-24), що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь - яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари»), або відповіді на завдання не надано.

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

Структуроване завдання. Воно складається з основи та двох частин і передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, відповіді до кожної з частин завдання у бланку відповідей А.

Тест містить 2 завдання такої форми (№25-26), що оцінюються в 0, 1 або 2 бали: 1 бал за кожну правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано обидві неправильні відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Неструктуроване завдання. Воно складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, кінцеву відповідь у бланку відповідей А.

Тест містить 8 завдань такого типу (№27-34), що оцінюються в 0 або 2 бали: 2 бали, якщо вказана правильна відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або відповіді на завдання не надано.

Розв’язання завдань у чернетці не перевіряються і до уваги не беруться.

Додаткові матеріали та обладнання під час виконання тесту з фізики не використовуються. У тестових зошитах із фізики будуть подані таблиця префіксів до одиниць SI і таблиця значень тригонометричних функцій деяких кутів.

Зміст тесту ЗНО з фізики визначений відповідно до програми зовнішнього незалежного оцінювання з фізики.

Матеріал програми зовнішнього незалежного оцінювання з фізики поділено на п’ять тематичних блоків: “Механіка”, “Молекулярна фізика та термодинаміка”, “Електродинаміка”, “Коливання і хвилі. Оптика”, “Елементи теорії відносності. Квантова фізика”, які, в свою чергу, розподілено за розділами і темами.

Метою зовнішнього незалежного оцінювання з фізики є оцінити наступні уміння учасників зовнішнього незалежного оцінювання:

встановлювати зв’язок між явищами навколишнього світу на основі знання законів фізики та фундаментальних фізичних експериментів;

застосовувати основні закони, правила, поняття та принципи, що вивчаються в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи;

визначати загальні риси і суттєві відмінності змісту фізичних явищ та процесів, межі застосування фізичних законів;

використовувати теоретичні знання для розв'язування задач різного типу (якісних, розрахункових, графічних, експериментальних, комбінованих тощо);

складати план практичних дій щодо виконання експерименту, користуватися вимірювальними приладами, обладнанням, обробляти результати дослідження, робити висновки щодо отриманих результатів;

пояснювати принцип дії простих пристроїв, механізмів та вимірювальних приладів з фізичної точки зору;

аналізувати графіки залежностей між фізичними величинами, робити висновки;

правильно визначати та використовувати одиниці фізичних величин.